Держпраці готує зміни у правилах перевірок бізнесу

В Україні планують змінити підхід до перевірок роботодавців. Державна служба України з питань праці впроваджує ризикоорієнтовану бальну систему, за якою частота інспекцій залежатиме від рівня ризиків на конкретному підприємстві.

Мета нововведень — зробити державний контроль більш прогнозованим, об’єктивним і прив’язаним до реальних порушень, а не лише до формальних критеріїв. Фактично йдеться про новий механізм оцінки ризиковості бізнесу, який впливатиме на періодичність перевірок.

Кожному підприємству нараховуватимуть бали за низкою критеріїв, зокрема за порушення трудового законодавства, рівень виробничих ризиків та окремі соціальні показники, такі як зайнятість і рівень оплати праці.

Саме загальна кількість балів визначатиме, як часто підприємство перевірятимуть інспектори:

  • понад 41 бал — високий ступінь ризику, перевірка раз на 2 роки;
  • 21−40 балів — середній ризик, перевірка раз на 3 роки;
  • до 20 балів — низький ризик, перевірка раз на 5 років.

Нова модель передбачає конкретні критерії оцінки. Серед них:

  • заборгованість із зарплати — +4 бали;
  • виплата зарплати на рівні мінімальної — +2 бали;
  • використання небезпечного обладнання — до +41 бала;
  • праця неповнолітніх — до +32 балів.

Окремий блок стосується зайнятості:

  • невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю — +20 балів;
  • порушення правил працевлаштування іноземців — +15 балів.

Найбільшу вагу в системі матимуть фактори, пов’язані з ризиками для життя та здоров’я працівників.

Система передбачає не лише штрафні критерії, а й позитивні фактори, які дозволяють зменшити кількість балів.

Зокрема, на оцінку можуть позитивно впливати:

  • наявність системи управління охороною праці за ДСТУ ISO 45001:2019;
  • програми психосоціальної підтримки працівників;
  • відповідальна політика зайнятості.

Наприклад, сертифікація за ISO може знизити показник ризику одразу на 30 балів, що потенційно дозволяє перейти до нижчої категорії перевірок.

Окремі критерії також можуть зменшуватися до 50% за умови належної соціальної політики роботодавця.

Фактично система запроваджує своєрідний рейтинг ризику підприємства, на який роботодавець може впливати власними рішеннями.

Логіка проста:

  • більше порушень — частіші перевірки;
  • вищий рівень відповідальності — менше контролю.

Тобто вперше частота перевірок значною мірою залежатиме не лише від державного органу, а й від поведінки самого бізнесу. Для роботодавців це означає не лише нові вимоги, а й можливість зменшувати регуляторний тиск через дотримання стандартів.