Суд заарештував 24-річну «Музу» у справі НАБУ «Карфаген»

Вищий антикорупційний суд України заарештував 24-річну Єлизавету Івахненко, яка фігурує під псевдонімом Муза у справі НАБУ та САП «Карфаген» про прикриття шахрайських call-центрів.

Прокуратура просила відправити Івахненко під варту з можливістю внесення застави у 50 млн гривень (близько $1,12 млн). Їй дозволили внести заставу у розмірі 20 млн. гривень (близько $480 тис.)

За версією слідства, Івахненко була близька до Сергія Кропиви, який фігурує у записах НАБУ під псевдонімом Канцлер. Його слідство вважає організатором злочинної групи, учасники якої отримували хабарі за те, щоб не заважати роботі шахрайських call-центрів, а легалізували отримані гроші. Івахненко підозрюють у легалізації коштів, отриманих злочинною організацією. За даними прокурорів, Кропива оформляв нерухомість на неї та членів її родини.

На оприлюднених НАБУ записах Муза обговорює необхідність приховати дороге майно перед можливими слідчими діями.

«У мене тут Porsche, Loro Piana, годинник, браслети, сумки, шуби. Мені все треба видаляти? – йдеться на записі.

Журналісти з’ясували, що у 22 роки Івахненко стала заступником декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії. Вона продовжувала навчатися в аспірантурі. Ще у травні 2025 року Івахненко представляла академію як заступник декана, проте наразі її прізвища серед керівників факультету немає. У липні 2025 року Івахненко зареєструвалася як індивідуальний підприємець у сфері права. У червні того ж року вона стала власницею Mercedes-Benz EQE 350 2023 випуску, а в жовтні придбала нежитлове приміщення площею понад 150 кв. м у Печерському районі Києва. У січні 2026 року її мати отримала квартиру площею 64,5 кв. м у Одесі.

НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура України оголосили про операцію «Карфаген» 4 вересня. За версією слідства, злочинну групу створив у середині 2025 року один із керівників підрозділу офісу генпрокурора. До неї увійшли співробітники прокуратури та близькі до нього люди. Отримані злочинним способом кошти, як стверджує НАБУ, учасники схеми витрачали на нерухомість, коштовності та інше дороге майно. На ці цілі пішло понад 20 млн. гривень. Ще понад 10 млн. гривень розмістили на рахунках близьких людей під виглядом доходів від бізнесу. Частину нерухомості вартістю не менше 12 млн. гривень переоформили на третіх осіб.

НАБУ та САП повідомили про п’ятьох фігурантів справи. Сергія Кропиву 6 вересня також відправили під варту. Йому дозволили внести заставу у розмірі 120 млн. гривень.

Після початку операції генпрокурор України Руслан Кравченко заявив, що не має відношення до прикриття незаконних call-центрів. Фігуруючого у розслідуванні співробітника офісу генпрокурора усунули від роботи, а Кравченко доручив провести перевірки у відомстві. Двома днями раніше «Українська правда» (УП) із посиланням на джерела писала про зникнення Кравченка з 4 вересня. Останнім відомим місцем перебування був офіс президента, повідомляло видання.