Польща та ОАЕ серед лідерів: де Україна найчастіше шукає сліди коштів у справах про відмивання
Польща, Болгарія, Туреччина, ОАЕ та США входять до п’ятірки країн, до яких Україна найчастіше зверталася для отримання інформації у справах, пов’язаних із можливим відмиванням коштів.
Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
За її словами, така географія пов’язана з тим, що фінансові розслідування часто виходять за межі української юрисдикції. Кошти можуть проходити через рахунки, компанії, платіжні інструменти та активи в кількох країнах, тому міжнародний обмін інформацією є важливим для встановлення повного маршруту руху грошей.
Аналіз вихідних матеріалів Держфінмоніторингу за 2022−2024 роки показує, що найбільше матеріалів стосувалися підозр у відмиванні коштів — 1378.
Ще 810 матеріалів були пов’язані з фінансуванням дій проти безпеки держави, тероризмом та санкційними питаннями. Щодо корупції у публічному секторі було підготовлено 781 матеріал.
Окремі категорії становили:
операції за участю політично значущих осіб — 537 матеріалів;
ухилення від оподаткування — 361;
оборонний комплекс та ВПК — 245;
фінансові технології та віртуальні активи — 166.
«Ці цифри фактично показують структуру ризиків, з якими сьогодні працює українська фінансова розвідка. Йдеться не лише про класичне відмивання коштів, а й про корупційні доходи, податкові злочини, фінансування діяльності проти держави, санкційні обмеження, оборонні закупівлі, криптоактиви та операції PEP», — зазначила депутатка.
Водночас у вихідних матеріалах Держфінмоніторингу значно менше представлені такі категорії, як донорська допомога, торгівля людьми та кіберзлочини.
«Це не обов’язково означає низький рівень ризику в цих сферах. Швидше, це питання того, наскільки ефективно система сьогодні виявляє відповідні фінансові потоки, отримує первинну інформацію та перетворює її на матеріали для правоохоронних органів», — додала Василевська-Смаглюк.
Особливо важливо дивитися на міжнародну складову. «Якщо гроші залишили Україну і далі пройшли через Польщу, Болгарію, Туреччину, ОАЕ чи США, без швидкого обміну фінансовою інформацією розслідування фактично зупиняється на кордоні. Тому спроможність Держфінмоніторингу працювати з іноземними підрозділами фінансової розвідки має прямий вплив на те, чи зможемо ми не просто побачити підозрілу операцію в Україні, а простежити весь подальший рух коштів і, за наявності підстав, повернути активи», — зазначила вона.