ВР ухвалила закон про судоустрій та статус суддів

За відповідний проект Закону «Про судоустрій і статус суддів», реєстр.№4734 проголосували 281 депутатів.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя, народний депутат України з фракції «Блок Петра Порошенка»  Руслан Князевич виступаючи в Парламенті розповів, що метою законопроекту є практична реалізація принципу верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом.

«Завданням законопроекту є імплементація оновлених конституційних засад правосуддя на законодавчому рівні для забезпечення незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, посилення відповідальності судової влади перед суспільством, оптимізація системи судоустрою, а також запровадження нових засад формування та належних механізмів кадрового оновлення суддівського корпусу», – сказав Князевич.

Серед основних норм даного закону, Голова Правового Комітету називає:

• Деполітизація та забезпечення незалежності судової влади

«Законопроектом передбаченого проектом змін до Конституції України щодо правосуддя вилучення повноважень політичних органів у питаннях суддівської кар’єри, уточнено і посилено гарантії незалежності суддів. Законопроект передбачає скасування інституту «призначення судді на посаду вперше» та обіймання посад суддями лише безстроково», – зазначив Князевич.

Також до законопроекту включена норма, яка передбачає, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом.

«Президент позбавляється повноважень щодо утворення та ліквідації судів своїм указом.Повноваження Верховної Ради України щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом передається до органу системи правосуддя –  Вищої ради правосуддя. Таким чином, із вказаного процесу усунуто політичну складову», – підкреслив депутат.

• Підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу

Руслан Князевич розповів, що в законопроекті запропоновано зміни щодо статусу судді, зокрема: «підвищено вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, запроваджено конкурсний принцип призначення судді на посаду, уточнено і посилено гарантії незалежності та недоторканності суддів».

«Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. При цьому вимога щодо компетентності охоплюватиме не лише професійний аспект, а також інші аспекти – зокрема особистий, соціальний», – зазначив Князевич.

• Забезпечення ефективної відповідальності суддів

В законопроекті впроваджується інститут функціонального імунітету судді – замість того, що передбачений чинною Конституцією України у вигляді абсолютного імунітету.

«Суддя має нести кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини (наприклад, отримання неправомірної вигоди) та дисциплінарні проступки, що опосередковано можуть впливати на юридичну позицію судді при здійсненні ним правосуддя. Зокрема, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі, якщо він порушує встановлені законом вимоги щодо змісту судового рішення, не дає оцінки аргументам сторін, не викладає обґрунтування свого рішення тощо», – підкреслив Князевич.

• Оптимізація системи судоустрою з метою забезпечення права особи на справедливий суд, утворення нового Верховного Суду та інших судів

Законопроектом пропонується спростити систему судоустрою, що створить передумови для розвантаження судів, ефективного розгляду справ у розумні строки.

«Законопроект визначає, що найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. До складу Верховного Суду входять не більше двохсот суддів, що удвічі менше порівняно із загальною кількістю суддів судів касаційної інстанції та Верховного Суду України на даний час.

У складі Верховного Суду діють п’ять структурних підрозділів: Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд.

У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

Верховний Суд буде створюватись як новий орган, до якого судді призначатимуться на конкурсній основі. Строк для створення Верховного Суду – шість місяців з дня набуття чинності законом, проект якого запропонований»,- повідомив Князевич.

Він також пояснив, що законопроект також передбачає можливості оновлення інших судів: створення місцевих окружних судів, апеляційних судів у відповідних округах тощо.

«Окремою новелою законопроекту є створення у системі судоустрою нових вищих спеціалізованих судів як судів першої інстанції з розгляду визначених категорій справ: Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, перегляд рішень яких буде здійснюватися Верховним Судом», – сказав Князевич.

• Вдосконалення роботи органів суддівського врядування

Законопроектом відповідно до конституційних змін здійснюється перерозподіл повноважень між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та новим конституційним органом – Вищою радою правосуддя.

«Згідно з проектом закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України відповідатиме за добір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту», – підкреслив Князевич.

• Покращення фінансування суддів та системи правосуддя

Зважаючи на це, законопроектом передбачається поступове підвищення базових розмірів посадового окладу судді до 30, 50 та 75 мінімальних заробітних плат залежно від рівня суду.

Князевич підкреслив, що отримання нових розмірів суддівської винагороди суддями буде здійснюватись лише після успішного проходження ними кваліфікаційного оцінювання.

• Оновлення суддівського корпусу та запровадження антикорупційних запобіжників

Законопроектом закріплюються зміни щодо основ конституційно-правового статусу судді, зокрема: підвищено вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, удосконалено конкурсний принцип призначення судді на посаду.

«Законопроектом закріплено можливість кар’єрного просування судді та отримання підвищеного посадового окладу виключно за результатами кваліфікаційного оцінювання. Водночас непроходження кваліфікаційного оцінювання може бути підставою для звільнення судді у встановлених законом випадках. Передбачається створення Громадської ради доброчесності, яка покликана сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності, що відкриває широкі можливості безпосередньої участі громадськості у реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання», – сказав Князевич.