Німецькі екологи заблокували дозвіл на добудову “Північного потоку-2”

Німецький союз охорони природи та біорізноманіття (NABU) та екологічна організація Deutsche Umwelthilfe (DUH) опротестували дозвіл на прокладання газогону “Північний потік-2”, виданий Федеральним відомством з питань судноплавства і гідрографії ФРН (BSH).

Надходження відповідних електронних листів від природозахисних організацій підтвердили у понеділок, 18 січня, у BSH інформагентству DW. Таким чином, дію дозволу на добудову газогону призупинено. Відповідні роботи зараз не ведуться.

15 січня BSH дозволила добудову майже завершеного газогону “Північний потік-2”. Новий дозвіл розширив тимчасові рамки вже виданого раніше дозволу. На додаток до виданого раніше дозволу на будівництво газопроводу для кораблів з якірним позиціонуванням, що діяв з травня по вересень, тепер дозвіл видано також і на будівельні роботи з вересня по травень. Крім цього, існує дозвіл від 2018 року на будівництво з травня по вересень для кораблів з динамічним позиціонуванням DP2 і розширений дозвіл від грудня 2019 року на будівництва з вересня по травень для суден такого ж типу.

Це означає, що тепер в німецьких водах увесь рік з певними часовими проміжками і правилами для будівництва може бути задіяний як російський корабель “Фортуна” з якірним позиціонуванням, так і трубоукладач “Академік Черський” з динамічним позиціонуванням. Обидва судна перебувають у зоні будівництва газопроводу “Північний потік 2”.

Екологи застерігали, що у зоні прокладання газопроводу розташовані зимові гніздування перелітних птахів, а тому проводити роботи у ц пору року не можна. Утім, після оцінки ситуації фахівці BSH вирішили, що рух корабля-трубоукладача не зашкодить птахам, тому що в зоні його руху їх буде небагато, а швидкість руху монтажних суден відносно невисока.

Нагадаємо, дві нитки газопроводу “Північний потік-2” загальною проектною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік Росія почала будувати у 2015 році. Газогін у 1220 кілометрів прокладається дном Балтійського моря – від російського селища Усть-Луга до німецького Грайфсвальду – паралельно з уже наявним “Північним потоком”.

Найбільшими критиками спорудження цього газопроводу є країни Східної Європи, у тому числі й Україна. У Києві, зокрема, побоюються, що введення в експлуатацію цього газогону послабить значення української газотранспортної системи як транзитера російського газу до країн-членів ЄС.

Проти спорудження цього газопроводу також рішуче виступає уряд США. Вашингтон оголосив санкції проти операторів суден, що використовуються для прокладання труб під час спорудження газопроводу. Після цього швейцарський підрядник припинив роботи, а росіяни згодом перекинули з Далекого Сходу у Балтійське море судно-трубопрокладник “Академік Черський”.

Роботи поновилися в грудні 2020-го після майже річної перерви. Станом натепер газопровід “Північний потік-2” побудований уже більш ніж на 90 відсотків – залишилося прокласти ділянку довжиною дещо більше 100 кілометрів.

Як повідомляло ІА “Центр новин”, США вирішили ввести санкції проти трубоукладача «Північного потоку-2».