Зеленський підписав закон про медіа, який дозволяє закривати незалежні ЗМІ

Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про медіа”, який розширює повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення та передбачає добровільну реєстрацію блогерів.

Це випливає із даних електронної системи українського парламенту.

“Повернутий за підписом президента”, – зазначено у картці документа.

Закон розширює повноваження Національної ради з теле- та радіомовлення, яка стане єдиним регулятором засобів масової інформації. Згідно із законом, якщо зареєстрований суб’єкт у сфері онлайн-медіа припускає грубе порушення, то регулятор застосовує до нього штраф. У разі здійснення онлайн медіа протягом одного місяця другого чи третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про яке не було скасовано у встановленому законом порядку, накладається штраф у подвійному розмірі.

Закон передбачає і заборону розповсюдження зареєстрованого онлайн-медіа за рішенням суду – цей захід застосовується у разі вчинення протягом одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні такі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані в установленому законом порядку.

Закон передбачає, що «у випадках реальної загрози інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення і за наявності обґрунтованих підстав та відповідного клопотання Нацради з питань телебачення та радіомовлення, суд розглядає адміністративну справу стосовно ЗМІ впродовж двох днів з дня подання позовної заяви».

Закон також передбачає тимчасову заборону розповсюдження незареєстрованих онлайн-медіа, яка становить чотирнадцять календарних днів. Тимчасова заборона застосовується у разі вчинення значного порушення, якщо протягом одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за такі порушення та рішення про них не було скасовано у встановленому законом порядку.

Закон встановлює добровільну реєстрацію для інтернет-сайтів та газет та обов’язкову для аудіовізуальних медіа(телебачення радіо). Водночас передбачає перереєстрацію для вже зареєстрованих газет та інформагенцій протягом року після набрання чинності документом. В іншому разі свідоцтво про реєстрацію втратить чинність. Діяльність онлайн-медіа після набуття чинності законом буде регулювати Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.

Також закон регулює статус каналу “Рада”, зокрема у час воєнного стану канал викладає записи у день проведення пленарного засідання.

Крім того, закон містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії. Зокрема, закон містить:

• зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
• повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
• скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
• скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
• дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
• скасування заборони пісень російських виконавців.

Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію діяльності блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facebook). Ухвалений закон передбачає добровільну реєстрацію блогерів та інтернет-проектів.

Головне юридичне управління Верховної Ради назвало прийнятий Верховною Радою “Закон про медіа” таким, що недостатньо дотримується Конституційної норми про заборону цензури, а також недостатньо враховує директиви Європарламенту щодо повноважень регулятора — Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення.

“Недостатнє врахування конституційного припису щодо заборони цензури в Україні (стаття 15 Конституції України), оскільки цензура, як зауважив Конституційний Суд України… — це контроль з боку інститутів публічної влади за змістом та розповсюдженням інформації з метою захисту інформаційного простору, тобто прямі або опосередковані дії держави, спрямовані на обмеження чи навіть заборону поширення інформації, яку вона вважає шкідливою чи не потрібною для суспільства (а саме це й віднесено до відання Національної ради, що особливо унаочнено правом визначати потреби споживачів та перелік подій суспільного значення)”, — йдеться в зауваженні.

Також Головне юридичне управління відмічає, що посилений контроль Нацради за інформаційним простором обмежує конституційне право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб, а закладена у законопроєкті можливість вибіркового застосування такого контролю за колом осіб підважує засадничість принципу рівності та недопустимості дискримінації для національної правової системи України.

Управління підкреслює, що Нацрада отримує право разом з органом спільного регулювання або самостійно (частина друга статті 36, стаття 90) встановлюватиме обмеження щодо змісту інформації, яку дозволяється поширювати.

Серед іншого, йдеться про обґрунтування можливих обмежень питаннями громадянства, релігії, соціальним походженням або будь-якою іншою ознакою, а також контролюватиме зміст кожного випуску друкованого медіа в електронній або друкованій формі (частина сьома статті 48).

Юруправління відмічає, що в законі недостатньо враховані положення Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС щодо правового статусу національного регулятора як суб’єкта, уповноваженого забезпечити плюралізм, доступність інформації та внутрішню добросовісну конкуренцію.

Також Нацрада згідно з даним законом отримує частину повноважень законодавчої та частину повноважень виконавчої влади, що не відповідає вітчизняній конституційній моделі організації державної влади.

“На нашу думку, корегування зазначених вад потребує системного уточнення компетенції Національної ради з системним врахуванням законодавства Європейського Союзу щодо меж регулювання у сфері медіа, плюралізму та конкуренції, повноважень законодавчої та виконавчої гілок влади”, — йдеться в зауваженні.

Законопроект “Про медіа” №2693 авторства нардепів від “Слуги народу” зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. У першому читанні Рада розглянула проєкт закону 19 травня 2020 року й відправила його на доопрацювання.

Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроекту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення й радіомовлення функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

Закон зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій.

Крім того, закон «Про медіа» отримав низку критичних зауважень з боку Європейської федерації журналістів та американського Комітету захисту журналістів як такий, що може суттєво порушити свободу слова в Україні.