ЗМІ: Польща використовуватиме головування в ЄС для тиску на Київ
Польське керівництво використовуватиме головування Варшави в ЄС у першій половині 2025 року для тиску на Київ, щоб вирішити на свою користь спірні питання у двосторонніх відносинах.
Про це повідомило видання Onet із посиланням на джерела у польському дипвідомстві.
За їхніми відомостями, МЗС республіки найближчими місяцями планує використати плани України щодо вступу до ЄС для тиску на Київ. Як зазначає видання, Варшава під час свого головування в ЄС відіграватиме ключову роль у переговорах між українською стороною та державами спільноти. “В українців довгий список вимог, а у нас воно лише одне. Вони мають зрозуміти, що нам потрібно домовитися на взаємовигідній основі. Поки що це до них не доходить”, – заявив виданню високопосадовець МЗС республіки.
Йдеться про прохання Варшави продовжити ексгумацію жертв Волинської різанини, яку, на думку польської влади, Київ намагається ігнорувати. “Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський переконував президента України Володимира Зеленського вирішити історичні питання з Польщею зараз, тому що таким чином він заплатив би меншу ціну, аніж під час переговорів про приєднання до ЄС. Це не влаштувало Зеленського”, – зізналася у розмові з Onet особа, яка знає перебіг переговорів Сікорського та Зеленського в Києві 13 вересня. “Українським політикам здається, що вони зможуть швидко завершити переговори, тому що вони блискавично проходили кожен наступний крок [зближення з] ЄС після російського вторгнення. Але на даному етапі так уже не вийде. Києву потрібне активне сприяння Варшаві з питання вступу до ЄС. І ось тут є простір для обговорення. Ми допоможемо їм, якщо вони допоможуть нам”, – заявили виданню в польському МЗС. Зазначається, що польська влада виводить питання військової допомоги для України за межі майбутнього торгу з Києвом.
25 червня Україна розпочала тривалий процес переговорів щодо вступу до Євросоюзу. При цьому у Києві визнавали, що основний етап переговорів розпочнеться не раніше 2025 року. Передбачувані терміни їхнього завершення не називали ні в Києві, ні в Брюсселі.
