Столтенберг: Україну можна прийняти до НАТО і до кінця війни

Можливий вступ України до НАТО під час розв’язаної росії війни не обов’язково зробить Північноатлантичний альянс її безпосереднім учасником, оскільки гарантії безпеки в цьому випадку можуть не поширюватися на окуповані території рф. Про це в інтерв’ю з журналістом британського видання Financial Times заявив екс-глава Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.

Екс-генсек НАТО: Німеччина вступила до НАТО, будучи розділеною
За словами Столтенберга, противники ухвалення України до НАТО серед країн альянсу аргументують свою позицію тим, що в цьому випадку буде застосовано статтю 5 Статуту НАТО – вона передбачає безпосередню участь усіх країн альянсу у бойових діях, розв’язаних проти одного з його членів. Однак “є способи вирішення цієї проблеми… якщо є лінія, яка не обов’язково є міжнародно визнаним кордоном”, зазначив Столтенберг.

Наприклад, екс-генсек Північноатлантичного альянсу навів випадки з історії вступу до НАТО інших країн, які не повністю контролювали свої території, – серед них була і ФРН, що вступила до альянсу в 1955 році. “Західна Німеччина вважала Східну Німеччину частиною більшої Німеччини. Вони не мали посольства у Східному Берліні. Але НАТО, звісно, ​​захищало лише Західну Німеччину”, – зазначив Столтенберг.

“Порівнювати завжди дуже небезпечно, тому що жодні паралелі не є на 100 відсотків правильними, але США надали гарантії безпеки Японії. Але вони не поширюються на Курили, які Японія вважає японською територією, яку контролює Росія, – навів інший приклад екс-глава НАТО. – Коли є воля, є способи знайти рішення. Але ж вам потрібна лінія, яка визначає, де застосовується стаття 5, і Україна має контролювати всю територію до цього кордону”.

За словами екс-глави НАТО, саме за Україною залишається рішення про те, чи вестиме вона переговори про мир з РФ. Проте союзникам українців “потрібно створити умови, які дозволять їм сісти з росіянами та отримати щось прийнятне… щось, з чим вони виживуть як незалежна держава”, поділився думкою Столтенберг.

На запитання журналіста про те, що б це могло бути, екс-глава НАТО навів приклад Фінляндії, яка оборонялася від СРСР на початку Другої світової війни. “Фінляндія хоробро вела війну проти Радянського Союзу в 1939-му році. Вони викликали у Червоної Армії набагато більші витрати, ніж ті очікували”, – пояснив Столтенберг. Протистояння закінчилося тим, що Фінляндія віддала СРСР “10 відсотків території”, але отримала “безпечний кордон”, зазначив він.

При цьому Столтенберг висловив жаль із недостатньою підтримкою України з боку НАТО у минулому. “Я думаю, ми всі повинні визнати, що ми повинні були надати їм більше зброї до вторгнення. І після початку вторгнення ми повинні були надати їм більш сучасну зброю швидше”, – заявив він.

У НАТО стурбовані “відставанням” альянсу від РФ обсягом зброї
У розмові із журналістом FT Столтенберг згадав і дискусії щодо недостатнього виділення коштів на оборону серед країн альянсу. Правило, яке передбачає, що країни НАТО повинні виділяти не менше 2 відсотків ВВП на оборонні витрати, раніше дотримувалися далеко не всі члени альянсу. Невиконання цих заходів критикував під час свого правління екс-президент США Дональд Трамп – а однією з його передвиборчих обіцянок у поточній президентській кампанії став перегляд правил участі США в альянсі.

За словами Столтенберга, у 2018 році, коли Трамп висловився з погрозами у зв’язку з невиконанням директиви НАТО про витрати на оборону, їй почали слідувати чотири члени альянсу. Очікується, що за підсумками 2024 року це зроблять уже 23 із 32 країн НАТО. “Погані новини у тому, що цього недостатньо”, – зазначає Столтенберг.

За його словами, Європа наразі відстає від Росії у питаннях кількості зброї та військ, які перебувають у стані бойової готовності. “Можу з упевненістю сказати, що якщо союзники збираються реалізувати обіцяні ними можливості… це буде коштувати набагато більше, ніж 2 відсотки, чи то 2,5, чи 3”, – констатував екс-глава НАТО.

На запитання журналіста про те, чи знають про такий стан справ у Москві, Столтенберг відповів ствердно.