З 289 вищих навчальних закладів лише 14, або 5%, виявилися в зоні високого ризику.
За даними ДСЯО, найбільша частка університетів (49%) має середній рівень ризику, а 46% — низький.
До університетів з високим ступенем ризику належать, зокрема, такі відомі заклади як Міжнародна академія екології та медицини, Дніпровська академія музики та Київський університет права.
Серед 289 закладів вищої освіти в Україні з високим ступенем ризику – 14 (5%), середнім – 142 (49%), а з незначним – 133 (46%).
До списку ЗВО з високим ступенем ризику потрапили:
- Міжнародна академія екології та медицини;
- Заклад вищої освіти Східно-Європейський слов’янський університет;
- Дніпровська академія музики” Дніпропетровської обласної ради;
- Академія кіно та нових медіа;
- Бердянський університет менеджменту і бізнесу;
- Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика;
- Інститут психології і підприємництва;
- Міжнародний університет;
- Київський університет права Національної академії наук України;
- Харківська державна академія фізичної культури;
- Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського;
- Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова;
- Одеський державний університет внутрішніх справ;
- Академія морських наук та інновацій.
ДСЯО зазначає, що за останні три роки спостерігається позитивна тенденція: зменшилася кількість закладів, чиї вебсайти не відповідають вимогам щодо наповнення, водночас удвічі зросла частка університетів, які публікують 91–100% необхідних документів та матеріалів.
Як оцінювали університети?
Для визначення рівня ризику експерти ДСЯО враховували низку ключових показників, що відображають якість освітньої діяльності та відповідність законодавчим вимогам.
- Кількість студентів: оцінювали кількість тих, хто навчається у закладі за останні три роки;
- Викладацький склад: аналізували, скільки викладачів працюють на постійній основі;
- Оприлюднення інформації: перевіряли, наскільки університети прозоро публікують на своїх сайтах всі необхідні документи та інформацію;
- Порушення законодавства: враховували кількість виявлених порушень під час перевірок;
- Наявність структурних підрозділів: перевіряли, чи є у закладу філіали та інші підрозділи;
- Іноземні студенти: аналізували наявність студентів з-за кордону;
- Акредитація спеціальностей: враховували частку програм, що не пройшли акредитацію.
Ці критерії дозволяють комплексно оцінити, наскільки заклад дотримується законодавчих норм та чи існують ризики для його стабільної роботи. Університети, що потрапили до списку з високим ризиком, мають працювати над виправленням виявлених недоліків та підвищенням рівня прозорості своєї діяльності.