В Україні оприлюднили рейтинг університетів з високим ступенем ризику

Державна служба якості освіти України (ДСЯО) оприлюднила оновлений рейтинг університетів, що мають високий ступінь ризику.

З 289 вищих навчальних закладів лише 14, або 5%, виявилися в зоні високого ризику.

За даними ДСЯО, найбільша частка університетів (49%) має середній рівень ризику, а 46% — низький.

До університетів з високим ступенем ризику належать, зокрема, такі відомі заклади як Міжнародна академія екології та медицини, Дніпровська академія музики та Київський університет права.

Серед 289 закладів вищої освіти в Україні з високим ступенем ризику – 14 (5%), середнім – 142 (49%), а з незначним – 133 (46%).

До списку ЗВО з високим ступенем ризику потрапили:

  • Міжнародна академія екології та медицини;
  • Заклад вищої освіти Східно-Європейський слов’янський університет;
  • Дніпровська академія музики” Дніпропетровської обласної ради;
  • Академія кіно та нових медіа;
  • Бердянський університет менеджменту і бізнесу;
  • Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика;
  • Інститут психології і підприємництва;
  • Міжнародний університет;
  • Київський університет права Національної академії наук України;
  • Харківська державна академія фізичної культури;
  • Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського;
  • Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова;
  • Одеський державний університет внутрішніх справ;
  • Академія морських наук та інновацій.

ДСЯО зазначає, що за останні три роки спостерігається позитивна тенденція: зменшилася кількість закладів, чиї вебсайти не відповідають вимогам щодо наповнення, водночас удвічі зросла частка університетів, які публікують 91–100% необхідних документів та матеріалів.

Як оцінювали університети?

Для визначення рівня ризику експерти ДСЯО враховували низку ключових показників, що відображають якість освітньої діяльності та відповідність законодавчим вимогам.

  • Кількість студентів: оцінювали кількість тих, хто навчається у закладі за останні три роки;
  • Викладацький склад: аналізували, скільки викладачів працюють на постійній основі;
  • Оприлюднення інформації: перевіряли, наскільки університети прозоро публікують на своїх сайтах всі необхідні документи та інформацію;
  • Порушення законодавства: враховували кількість виявлених порушень під час перевірок;
  • Наявність структурних підрозділів: перевіряли, чи є у закладу філіали та інші підрозділи;
  • Іноземні студенти: аналізували наявність студентів з-за кордону;
  • Акредитація спеціальностей: враховували частку програм, що не пройшли акредитацію.

Ці критерії дозволяють комплексно оцінити, наскільки заклад дотримується законодавчих норм та чи існують ризики для його стабільної роботи. Університети, що потрапили до списку з високим ризиком, мають працювати над виправленням виявлених недоліків та підвищенням рівня прозорості своєї діяльності.