Що відомо про ракети ATACMS

Ракети ATACMS розроблялися з кінця 1970-х років, а їхній бойовий дебют відбувся під час операції «Буря в пустелі» у 1991 році, де вони показали себе як дуже ефективну зброю.

Хоча у ЗМІ ATACMS часто називають далекобійними ракетами, це не зовсім правильно. Їхній радіус дії справді набагато більший, ніж у високоточних ракет GMLRS (Україна використовує GMLRS з літа 2022 року), які б’ють приблизно на 90 км.

Але балістичні ракети ATACMS формально ставляться до класу оперативно-тактичних ракет — разом із GMLRS, російськими «Точкою У» та «Іскандером» чи українською «Вільхою».

Дальність балістичних ракет малої дальності, що йдуть після оперативно-тактичних, починається від 500 км. Однак дальність ATACMS в 300 кілометрів могла б дозволити ЗСУ вражати вже стратегічні цілі та вплинути на результат війни.

ATACMS та GMLRS запускають з тих же пускових установок HIMARS та M270 MLRS. Тільки при використанні балістичної ракети замість пускового контейнера із шістьма невеликими ракетами використовують контейнер із однією великою.

Ракети ATACMS потрібні Україні, щоб мати можливість вражати командні пункти, склади та перевалочні центри у глибині російської оборони.

У такому разі набагато вразливішими виявляться російські позиції на окупованих Москвою українських територіях на півдні, у тому числі в Криму.