В Україні зростає попит на роботу з бронюванням, а кадрова криза в критичних галузях загострюється

В Україні зростає дисбаланс між попитом на ринку праці та підготовкою кадрів, що призводить до безробіття та дефіциту робочої сили в критичних галузях, таких як промисловість, енергетика, транспорт і будівництво.

Водночас, у державному управлінні та інформаційній сфері зберігається надлишок претендентів. Зростання попиту на посади в держслужбі пояснюють бажанням отримати бронь від мобілізації.

Про це йдеться в огляді Національного інституту стратегічних досліджень.

На державній службі спостерігається найвища конкуренція за робочі місця — у середньому п’ять претендентів на одну вакансію (23 200 шукачів проти 4 600 пропозицій).

У сфері сільського господарства на одну вакансію претендують четверо людей. Також високий рівень конкуренції серед менеджерів вищої ланки та фахівців інформаційної сфери, де працюють переважно люди з вищою освітою.

В Україні зростає попит на роботу з бронюванням, а кадрова криза в критичних галузях загострюється

Попри загальне безробіття, у промисловості, енергетиці та освіті кількість вакансій перевищує кількість шукачів роботи.

Велика нестача спостерігається серед інженерно-технічних спеціалістів, особливо у металургії, машинобудуванні, оборонній та хімічній промисловості

Проблема кадрового дефіциту існувала ще до повномасштабного вторгнення, а зараз стала ще гострішою.

Особливо складна ситуація у будівельній галузі — брак робітників сповільнює реалізацію проєктів, гальмує технічну модернізацію та інноваційний розвиток.

Водночас у деяких регіонах зафіксоване безробіття у цій сфері, що підкреслює асиметрію на ринку праці.

В Україні зростає попит на роботу з бронюванням, а кадрова криза в критичних галузях загострюється

Мобілізація значної частини чоловічого населення особливо позначилася на сферах, де традиційно працювали переважно чоловіки.

Вантажні перевезення та громадський транспорт відчувають гострий брак кадрів, а нестача водіїв електротранспорту та автобусів спостерігається по всій країні. Проблема існувала і до війни, але зараз набула критичних масштабів.

Найбільше претендентів на вакансії серед:
  • аграрних фахівців (операторів тваринницьких комплексів, робітників землеробства);
  • технічних службовців та управлінців;
  • спеціалістів сфери торгівлі та послуг;
  • вчителів загальної середньої освіти.
Водночас найскладніше закрити вакансії для:
  • кваліфікованих робітників із інструментом (зварників, монтажників, механіків);
  • лікарів загальної практики та ветеринарів;
  • спеціалістів агросектору (слюсарів, токарів, електриків, агрономів, інженерів).

Вища освіта та проблема працевлаштування

Дисбаланс між освітою та потребами ринку праці також позначається на рівні зайнятості.

Лише 27,2% українців працюють за здобутою спеціальністю, 29,5% – частково відповідають фаху, а 43,2% – працюють у зовсім іншій сфері, згідно з дослідженням «Happy Monday».

Для осіб без вищої освіти тільки 12,2% респондентів відчувають її брак, тоді як 40,5% вважають, що проблема більше у відсутності диплома, який потрібен для формального підтвердження кваліфікації.

Ці дані свідчать про необхідність глибокої реформи вищої освіти для підвищення її відповідності сучасному ринку праці.

Для подолання освітньо-професійного дисбалансу необхідно:

  • Посилити професійну мобільність робочої сили, що допоможе зменшити безробіття та узгодити попит із пропозицією;
  • Модернізувати трудове законодавство, забезпечивши соціальні гарантії та відповідальність роботодавців;
  • Розширити підтримку служб зайнятості та впроваджувати нові форми працевлаштування.
У Національному інституті стратегічних досліджень підсумували, що забезпечення якісної підготовки кадрів та їх професійної адаптації є ключовими чинниками для стабільності економіки у воєнний час та її відновлення у післявоєнний період.