Суд ЄС відмовився зняти санкції з прибічника Путіна Тимченка

Суд Європейського Союзу в Люксембурзі в середу, 2 квітня, оголосив рішення за апеляціями п’ятьох росіян – Дмитра, Галини та Олександра Пумпянських, а також Геннадія та Олени Тимченків.

З сім’ї Пумпянських санкції за рішення суду були зняті, а позови подружжя Тимченків суд відхилив. Йшлося про обмежувальні заходи ЄС, запроваджені щодо російських бізнесменів і причетних до них осіб них у рамках санкційного режиму за агресію РФ проти України “через дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України”.

Раніше, 26 червня 2024 року, Суд ЄС задовольнив позов мільярдера Дмитра Пумпянського про скасування запроваджених щодо нього санкцій. Однак це судове рішення поширювалося лише на період дії заходів з вересня 2022 року по вересень 2023 року. Оскільки воно не стосувалося обмежувальних заходів, дію яких було подовжено в березні 2024 року, Дмитро Пумпянський залишився в санкційному списку Євросоюзу. Це стосувалося і його сина Олександра – йому також раніше вдалося домогтися зняття санкцій, але лише до їхнього поновлення в березні 2024 року. Тепер Суд ЄС скасував дію цих обмежувальних заходів, яка поширюється на шість місяців.

Водночас дружина Дмитра Пумпянського Галина, з якої Суд ЄС також зняв санкції за більш ранній період, цього разу оскаржувала заходи Євросоюзу, продовжені у вересні 2023 року, і домоглася їхнього скасування.

Як пояснили кореспондентці DW у пресслужбі суду, оскільки кожне продовження санкцій Радою ЄС – це окреме рішення, яке ухвалюють кожні шість місяців, то й оскаржувати санкції фігуранти списків можуть лише за кожним окремим рішенням, доки їх не виключать із санкційних списків.

Один із найближчих прибічників президента РФ Володимира Путіна російський мільярдер Геннадій Тимченко та його дружина Олена Тимченко, як і сім’я Пумпянських, і раніше намагалися оскаржити запроваджені щодо них обмежувальні заходи Євросоюзу, але їхні позови було відхилено.

Вони також пробували через Суд ЄС домогтися зняття зобов’язання звітувати про свої активи, що перебувають у юрисдикції Євросоюзу, – воно поширюється на всіх фігурантів санкційного списку. Однак суд у Люксембурзі вирішив, що Рада ЄС мала право встановити таке зобов’язання.