Чим запам’ятався Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск помер на 89-му році життя сьогодні, 21 квітня. Співчуття приходять з усіх куточків світу, сумують 1,2 млрд католиків по всьому світу, для яких він був духовним лідером.

Хорхе Маріо Бергольо народився 1936 року в Буенос-Айресі в сім’ї емігрантів з Італії, був молодшим із п’яти дітей. У 21 рік він вступив до ордену єзуїтів. Незважаючи на навчання в семінарії, хлопець не одразу зрозумів, що його покликання – служба Богу, у нього навіть була дівчина. А в одному з інтерв’ю він зізнався, що у дитинстві його приваблювала робота м’ясника. Ще він багато дивився фільми італійського неореалізму.

Як розповідав сам Франциск, якось він проходив повз парафіяльну церкву і відчув, що повинен увійти і сповідатися. Бергольйо згадував, що після розмови зі священиком щось змінилося. Тоді й з’явилося почуття, що він має присвятити себе Богові.

Будучи архієпископом Буенос-Айреса, він уже тоді уславився “народним священиком”. У першій промові після обрання главою Римо-католицької церкви він назвав себе “папом із краю світу”.

Перший, який не хотів бути першим
266-й Папа Римський, обраний 13 березня 2013 року після зречення Бенедикта XVI (1927–2022), увійде до історії як перший — він перший понтифік-латиноамериканець, перший папа-єзуїт, перший Франциск. Хорхе Маріо Бергольйо взяв собі ім’я святого ченця-безсрібника, засновника ордена францисканців. До нього жоден понтифік не вибирав собі таке папське ім’я, але Франциск наказав, щоб його не називали Першим, як монарха. Щоправда, наступний понтифік з ім’ям Франциск буде все ж таки Другим.

Два Папи Римських
Зречення попередника, Бенедикта XVI, стало справжньою інформаційною бомбою. У Ватикані зуміли амортизувати подію, яка сталася вперше за 600 років. Сам Франциск зміг упродовж майже 10 років зберігати рівновагу у Ватикані за наявності “живого Папи”, не допускаючи жодних спекуляцій. Кілька разів Почесний Папа та чинний глава Римо-католицької церкви зустрічалися. Франциск називав Бенедикта XVI своїм духовним отцем, а на самому початку 2023 року понтифік влаштував своєму попереднику похорон у соборі Святого Петра, який належить Папі Римському.

Для себе ж Франциск спростив церемонію папського похорону. Він наперед розпорядився, щоб поховали його в церкві Богоматері Великої (Санта-Марія-Маджоре) на Есквілінському пагорбі в Римі. Франциск регулярно, у тому числі перед усіма закордонними поїздками та після них, відвідував цю одну з чотирьох папських базилік італійської столиці, створених у бароковому стилі.

Скромність папського життя Франциска почали відзначати одразу після його обрання. Так, він відмовився переїжджати до апартаментів понтифіка в Апостольському палаці, залишившись жити в готельному корпусі “Будинок Святої Марфи”, облаштованому свого часу для прийому кардиналів, які приїжджають на конклав (вибори папи). Франциск не зловживав предметами розкоші: замість золотих хреста та кільця рибалки (символу папської влади) він залишив свій старий чернечий хрест і замовив обручку зі срібла. Усі світові ЗМІ у свій час облетіла фотографія стоптаних черевиків Франциска, які він носив замість символічних червоних туфель. Пересувався він досить скромним автомобілем марки FIAT.

Бідна церква для бідних людей
Девізом понтифікату Франциска стала фраза “Бідна церква для бідних людей”. Знедолені, нещасні, хворі, які страждають стали головними героями його молитов та проповідей. Особливу увагу Франциск приділяв трагедії біженців. Іноді навіть забував про політкоректність. Так, про президента США Дональда Трампа він колись сказав: “Той, хто хоче зводити стіни, не може вважати себе добрим християнином”.

Революціонер та реформатор
Франциска, як вважається, обрали щодо реформації Римо-католицької церкви. І за 12 років понтифікату він зумів чимало зробити, головним чином у сфері упорядкування фінансів Ватикану. Йому належать нововведення у різних сферах адміністрування. Доволі резонансним став вирок кардиналові Анджело Беччу за розтрату під час інвестування ватиканських фондів.

Франциск дотримувався всіх основних вікових підвалин церкви (щодо ролі жінок, які не можуть бути священиками, целібату, традиційності шлюбу), він допускав послаблення, але з єдиною метою — повернути віруючих у лоно церкви і зміцнити християнські цінності, що тьмяніють у сучасному світі. Саме тому він закликав не виключати з церковного життя розлучених і одружених, а також дозволив простим священикам відпускати гріх аборту у випадках, коли жінки та лікарі щиро каються у скоєному. Досить негативно було сприйнято не лише православними церквами, а й деякими католицькими єпархіями (в Африці, наприклад), та дозвіл представникам меншин нетрадиційної орієнтації долучатися до церковних обрядів (причастя).

Папа часів пандемії та воєн
Франциск запам’ятається молебнем, який він проводив на самоті на порожній площі Святого Петра під час пандемії коронавірусу. Був березень 2020 року, коли Європа та Італія були охоплені жахом перед COVID-19, що забрав сотні тисяч життів.

Одним із відомих його бажань було здійснити поїздку до Лівану, де проживає велика християнська громада. Але умови так і не дозволили йому її здійснити. Натомість Франциск побував в Іраку — у Мосулі, у місцях, розорених терористами “Ісламської держави”. Кадр, де він стоїть на площі серед напівзруйнованих чотирьох християнських церков, також запам’ятався багатьом.

У своїх проповідях він ніколи не забував Сирію та М’янму. Здійснив поїздку в Демократичну республіку Конго та Південний Судан у лютому 2022 року, хоч вона не принесла цим країнам умиротворення.

Що далі?
Після похорону папи кардинали, згідно з багатовіковою традицією, мають зібратися на конклав у Сикстинській капелі Ватикану. Вони двічі на день голосуватимуть за одного з присутніх. Право голосу та бути обраним можуть мати лише ієрархи віком до 80 років. Перші три голосування вимагають щоб кандидат набрав дві третини голосів, потім переходять до абсолютної більшості (50% плюс 1 голос).

Після кожного голосування із труби, що виходить на площу Святого Петра, йде дим. Якщо він чорний – вибір не зроблено, якщо пішов дим білого кольору – habemus papam (“у нас є папа”).