Українські біженці в Чехії продовжують працювати на некваліфікованих посадах

Із початком повномасштабної війни росії проти України кількість іноземців у Чехії зросла. За даними чеського МВС, сьогодні в країні з населенням майже 11 мільйонів проживає близько мільйона іноземців. Найчисельніша група — українці. Далі у списку — громадяни Словаччини, В’єтнаму, росії та Румунії.

Про це пише Radio Prague International.

Переважна більшість мігрантів приїздить до Чехії саме з метою працевлаштування. При цьому, за словами політичного географа Душана Дрбоглава з Карлового університету, попит існує насамперед на важку некваліфіковану працю з низькою оплатою та обмеженими соціальними гарантіями.

Які професії найбільш затребувані

За даними Європейського органу з трудових питань, у Чехії найбільше потрібні:

  • робітники;
  • доглядачі в соціальних установах;
  • водії;
  • прибиральники.
Крім того, країна зацікавлена у спеціалістах середнього рівня кваліфікації, зокрема у зварниках. Також існує потреба в медсестрах, лікарях, програмістах та інженерах.

Іноземна робоча сила в Чехії

Ще до 2022 року українці становили помітну частину іноземної робочої сили. Спочатку це були переважно чоловіки, які приїздили на кілька місяців і поверталися додому. Згодом мігранти почали залишатися надовше, привозити родини та отримувати дозволи на постійне проживання.

З лютого 2022 року ситуація змінилася — Чехія прийняла сотні тисяч українських біженців. Переважно це були жінки з дітьми. Більшість із них мають хорошу освіту, але змушені працювати на низькооплачуваних посадах.

Разом із новою хвилею міграції повернулася і стара схема працевлаштування через посередників. Вони допомагають з роботою та житлом, але за свої послуги беруть значну частину зарплати.

У звітах некомерційної організації Diakonie Západ зазначено, що іноземці нерідко працюють без медичного страхування, без офіційного оформлення та без гарантій оплати.

За словами експертки з міграції та інтеграції Марії Єлінкової, зараз у Чехії дуже поширена ситуація, коли іноземці працюють у жахливих умовах. Через брак фінансової стабільності їм складно інтегруватися в суспільство. Хоча державні служби намагаються контролювати ситуацію, масштаби трудової експлуатації залишаються великими.