ФСБ шукає “китайських шпигунів” серед російських вчених

Федеральна служба безпеки (ФСБ) росії посилила контроль над науковою діяльністю у Росії. З 24 червня набув чинності новий закон, який посилює нагляд спецслужби за міжнародним співробітництвом російських учених.

Тепер взаємодія з іноземними партнерами має фіксуватися в цифровій базі ЄДІСУ НДДКТР – туди наукові організації зобов’язані вносити дані про заплановані контакти та чекати на оцінку ФСБ щодо загрози національній безпеці.

Нові правила стосуються всіх університетів, науково-дослідних інститутів, а також інших суб’єктів, залучених до наукової, технічної чи інноваційної діяльності – по суті, це цифрова версія радянського контролю над наукою, пояснює російський історик і соціолог Дмитро Дубровський. Він наголошує, що з 2022 року переслідування вчених у Росії має системний характер: “Ті ж органи, які давали дозвіл на наукові контакти, потім заявляють: “А тепер ми вважаємо, що це була державна таємниця”.

За даними видання T-invariant, з 2022 року під переслідування потрапили 94 вчених, стосовно 43 з них порушено кримінальні справи. Осібно стоять справи, в яких учених звинувачують у держзраді на користь Китаю – точну кількість встановити неможливо через закритість процесів, а від багатьох учасників наукових проектів вимагають підписання угод про нерозголошення інформації. DW розбиралася, навіщо російська спецслужба систематично переслідує вчених за контакти із представниками “союзного” Китаю.

Вчених звинувачують у шпигунстві на Китай з кінця XX століття
Російських учених почали переслідувати за звинуваченнями у шпигунстві на Китай з кінця 1990-х років. Одним із перших російських учених, публічно звинувачених у шпигунстві на користь Китаю, став фізик із Красноярська Валентин Данилов. Його заарештували у 2001 році за звинуваченням у передачі секретної інформації під час створення випробувального стенду для китайської сторони. Данилов займався дослідженням впливу сонячної активності на супутники та наполягав, що використовував лише відкриті джерела. Проте його засудили до 14 років позбавлення волі. У 2012 році вченого звільнили умовно-достроково, а у 2020 році Європейський суд з прав людини визнав, що його право на справедливий судовий розгляд було порушено.

Паралельно з цією справою ФСБ переслідувала океанолога Володимира Щурова, звинуваченого у передачі секретних відомостей на користь Китаю. Інші звинувачення, зокрема у шпигунстві, не підтвердилися, і в результаті Щурова засудили за статтею про розголошення державної таємниці на два роки умовно.

Схожа історія сталася з професорами Євгеном Афанасьєвим та Святославом Бобишевим із Балтійського державного технічного університету “Воєнмех”. У 2002-2009 роках вони в рамках міжвузівської угоди їздили з лекціями до Харбінського політехнічного інституту. Усі навчальні матеріали, за словами колег, проходили перевірку ФСБ. Незважаючи на це, у 2010 році обох було заарештовано та звинувачено у передачі секретної інформації про ракетний комплекс “Булава”. Суд відбувався у закритому режимі. Афанасьєв отримав 12 років та 6 місяців, Бобишев – 12 років позбавлення волі. У 2015 році стало відомо про смерть Афанасьєва в ув’язненні. Правозахисна організація Amnesty International визнала їх політв’язнями, вказуючи, що передані графіки були визнані секретними лише заднім числом та призначалися для навчального процесу.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ФСБ заарештувала одного за одним одразу чотирьох учених, яких звинуватили у шпигунстві на користь Китаю. Цей процес назвали “справу гіперзвуковиків”, його фігурантами стали співробітники наукових інститутів, які займалися технологіями, які можуть використовуватися для розробки ракетних комплексів “Авангард” та “Кинжал”. Однак колеги обвинувачених висловлювали сумніви щодо наявності шпигунства: всі наукові публікації, за їхніми словами, попередньо узгоджувалися з представниками ФСБ.

Особливо резонансним став випадок фізика з Новосибірська Дмитра Колкера, заарештованого у червні 2022 року. Як розповів його син, приводом для звинувачення у держзраді (стаття 275 КК РФ) стали лекції, прочитані на конференції в Китаї ще 2018 року. Колкер страждав від раку підшлункової залози на останній стадії та помер через три дні після етапування у СІЗО “Лефортове”. За словами родичів, його виступи не містили секретної інформації та були узгоджені зі спецслужбами. Подібне звинувачення було висунуто і проти директора Інституту теоретичної та прикладної механіки РАН Олександра Шиплюка – його засудили до 15 років позбавлення волі. Дмитро Дубровський припускає, що ФСБ діє за інерцією, оформляючи такі справи “за шаблоном”: “Звинувачення у роботі на Китай – найпростіший шлях для доказу провини, тому що вчені там діють відкрито”.