Нобелівську премію миру присуджено лідеру опозиції Венесуели Марії Коріні Мачадо

Нобелівську премію миру за 2025 рік отримала лідерка опозиції Венесуели Марія Коріна Мачадо. Раніше президент США Дональд Трамп неодноразово говорив, що заслуговує на Премію миру, оскільки з початку свого нового терміну в Білому домі він зміг припинити кілька воєн.

«Вони ніколи не дадуть мені Нобелівської премії миру. Я на неї заслуговую, але вони ніколи її не дадуть», — заявляв президент США в лютому 2025 року. 30 вересня, виступаючи перед американськими генералами, Трамп ще раз порушив цю тему: якщо премію отримає хтось інший, “це буде великою образою для нашої країни”, сказав він.

Останнім — і, можливо, найважливішим досягненням Трампа стала угода про припинення вогню та повернення ізраїльських заручників, підписана Ізраїлем та палестинським рухом ХАМАС.

Проте експерти нагадують, що останнє засідання Нобелівського комітету відбулося у понеділок, тобто ще до того, як було оголошено про цю угоду.

Як пише Reuters, секретар Нобелівського комітету Крістіан Берг Харпвікен, один із п’яти приймаючих рішення членів цього органу, зазначав, що Премію миру не дають за досягнення, яких кандидати досягли в останній момент.

«Цей приз в основному стосується роботи, проведеної в 2024 році і в попередні роки, він не присуджується за роботу останніми тижнями або місяцями», — сказав Харпвікен у п’ятницю норвезькому громадському мовнику NRK.

Деякі авторитетні організації та експерти зазначали, що далеко не всі дії Трампа сподобалися Альфреду Нобелю, який залишив докладні інструкції про те, хто може претендувати на Премію миру.

За словами Ніни Грегер, директора Інституту досліджень миру в Осло, рішення нинішнього президента США вийти зі Всесвітньої організації охорони здоров’я та Паризьких кліматичних угод, а також його тарифні війни з усім світом суперечать заповіту Нобеля.

«У заповіті Альфреда Нобеля підкреслюються три сфери: одна — це досягнення у сфері миру, тобто допомога у укладанні мирних угод, — цитує її Reuters. — Ще одна — це робота з просування роззброєння, а третя — просування міжнародного співробітництва».

Попередні лауреати
У минулому Нобелівську премію миру отримали чотири президента США: Барак Обама (2009 року), Джиммі Картер (2002-го), Вудро Вільсон (1919-го) і Теодор Рузвельт (1906-го).

Крім Картера, у момент присудження нагороди вони всі виконували президентські обов’язки, а Обамі Премія миру дісталася через вісім місяців після інавгурації, тобто він був у тому положенні, що Трамп зараз.

За даними Нобелівського комітету, на Премію миру 2025 року було номіновано 338 кандидатів, у тому числі 244 особи та 94 організації. Це значно більше, ніж минулого року, коли номінантів було 286. 2016 року на Нобелівську премію миру номінували рекордно велику кількість кандидатів: 376.

2024: Організація за ядерне роззброєння Nihon Hidankyo

2023: Наргіз Мохаммаді (Іран)

2022: Алесь Біляцький (Білорусь), правозахисний центр «Меморіал» (Росія)

2021: Дмитро Муратов (Росія), Марія Ресса (Філіппіни)

2020: Всесвітня продовольча програма ООН

2019: Абій Ахмед Алі (Ефіопія)

2018: Денис Муквеге (Демократична республіка Конго), Надя Мурад (Ірак)

2017: Міжнародна кампанія за знищення ядерної зброї

2016: Хуан Мануель Сантос (Колумбія)

2015: Квартет посередників на переговорах щодо національного примирення (Туніс)

2014: Кайлаш Сатіартхі (Індія) and Малала Юсуфзай (Пакистан)

Що таке Нобелівська премія миру
Премія миру – єдина, яку вручає не шведський, а норвезький Нобелівський комітет. Рішення ухвалюють п’ять осіб.

За правилами норвезького комітету, на премію миру можна номінувати будь-яку людину, але пропонувати кандидатури має право лише обмежене коло осіб.

При висуванні кандидатів враховуються три критерії, зазначені у заповіті Альфреда Нобеля: внесок у скорочення чисельності збройних сил, сприяння мирним переговорам та внесок у зміцнення братніх відносин між народами.

Як пояснюють у комітеті, за минулі 120 років до понять, позначених Нобелем, додалося кілька уточнюючих формулювань, таких як міжнародне співробітництво, внесок у справу миру не лише окремих осіб, а й організацій та захист прав людини.