Резолюція ПАРЄ рекомендує Україні внести зміни до Конституції про “особливий статус” Донбасу

У резолюції ПАРЄ ”Функціонування демократичних інституцій в Україні”, який було ухвалено за результатами обговорення сьогодні в Страсбурзі передбачений “особливий статус” для Донбасу.

Про це повідомили народні депутати – делегати від України в ПАРЄ на своїх сторінках в Facebook.

Зокрема, глава української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв написав: “З мінусів репорта – сподівання що Україна ухвалить зміни до Конституції з врахуванням особливого статусу ОРДЛО. Але це м’яке формулювання, не імператив, тому особливо нічого страшного нема.З явних плюсів – підтвердження визнання російської агресії на Донбасі. І хай не лізуть!”

Депутат Радикальної партії Андрій Лозовий уточнив, що йде мова про пункт 4.1 проекту Резолюції, де чітко вказана вимога до України виконувати Мінські угоди щодо змін до Конституції, які передбачають прихований у децентралізацію особливий статус Донбасу.

“Прийнятими в процесі поправками Резолюція, зрештою, стала ще більш антиукраїнською. Наприклад, згідно цієї Резолюції ПАРЄ сепаратисти, які загинули в Одесі 2 травня 2014 року прирівняні …до Героїв Небесної Сотні. А на вимогу угорських депутатів була проголосована поправка-забаганка, яка ускладнює прийняття в Україні закону про українську мову як державну у повному обсязі”, – відзначив Лозовий.

 

“Особливий статус”

Зазначимо, що скандальний “статус” прописаний в 18 пункті перехідних положень проекту конституційної децентралізації, який 31 серпня 2015 року ВР проголосували у першому читанні та змінами до статті 10 Закону України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” в березні 2015 року.

“Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом”, – записано у проекті змін.

Цей закон “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” прийнятий і підписаний ще у вересні 2014 року і розписує, які саме права отримують ці органи самоврядування.

Найперше – особливе самоврядування має діяти тільки три роки.

В “окремих районах” будуть сприяти використанню російської мови в усній і письмовій сфері, в освіті, ЗМІ та роботі органів влади.

Керівники прокуратури та судів мають призначатися за “участі органів місцевого самоврядування”.

Міністерства українського уряду напряму укладатимуть договори про економічний розвиток регіону з місцевими органами влади.

Держава надаватиме підтримку економічному розвитку районів, а в бюджеті мають бути чітко прописані “захищені” видатки на їхнє утримання.

Українська влада має сприяти транскордонному співробітництву “окремих районів” із сусідніми регіонами Росії.

Місцева влада зможе організовувати загони “народної міліції”, які мають діяти за українським законом і набиратися лише з громадян України, які постійно проживають в “окремих районах”.

Хоча закон у цілому діє з осені 2014 року, усі статті, які визначають повноваження “окремих районів”, починають діяти тільки після виконання цілої низки умов, які до закону додали 17 березня 2015 року.

Ці умови формально не пов’язані з ухваленням змін до Конституції.

Читайте: ПАРЄ відхилила норму про вибори у ВР на Донбасі

Умови надання “статусу”

Найперше – особливі повноваження отримають місцеві органи влади, обрані на оголошених Україною виборах, згідно з Конституцією України та українським законом про вибори.

За виборами мають обов’язково спостерігати експерти Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та інші міжнародні спостерігачі.

Ще до проведення виборів з окремих районів мають вивести збройні формування, найманців і всю військову техніку.

До виборів мають допустити українські партії та забезпечити рівність агітації й доступу до ЗМІ. Обов’язкове відновлення роботи українських ЗМІ в “окремих районах”.

У мінських угодах записано, що місцеві вибори в окремих районах мають відбуватися тільки після відведення важкого озброєння від лінії зіткнення.

У законі прописано, що обрані місцеві органи влади в окремих районах не можуть розпустити достроково.

Проте в проекті конституційної децентралізації вказано, що наступні місцеві вибори в Україні відбудуться в жовтні 2017 року. Тож обрані в “окремих районах” ради і мери, скоріше за все, працювали би два роки.

Амністія бойовикам

Після обрання нових місцевих органів влади в “окремих районах” Україна має гарантувати амністію озброєним прихильникам самопроголошених республік.

Згідно з третьою статтею закону про особливий порядок самоврядування, держава гарантує недопущення переслідування учасників подій на території Донецької та Луганської областей.

Але – “відповідно до закону”. Цей закон також ухвалений Верховною Радою 16 вересня 2014 року, але досі не підписаний навіть спікером і чекає свого часу.

Проголосований документ передбачає амністію для учасників збройних формувань і осіб, які працювали в органах влади “ДНР” та “ЛНР”.

Проте амністія не поширюватиметься на людей, яких підозрюють у вчиненні цілої низки злочинів. А саме: умисне вбивство, диверсія, замах на життя державного чи громадського діяча, завдання важких тілесних ушкоджень, захоплення заручників із тяжкими наслідками, торгівля людьми та зґвалтування.

Також до переліку належить розбій, контрабанда, здійснення терористичного акту, наруга над тілом померлого, військові злочини, геноцид та посягання на життя представника іноземної держави або міжнародної організації.

Окремо вказано, що амністія не стосуватиметься підозрюваних у причетності до падіння 17 липня 2014 року малайзійського літака рейсу MH17.

Справи щодо підозрюваних мають розглядати суди, у межах територіальної юрисдикції яких іде досудове розслідування. І це не обов’язково суди на території “окремих районів”.

Читайте також: В ПАРЄ вітають початок реформ в Україні і закликають не зволікати з їх проведенням – резолюція

ІА “Центр новин”