Спецслужба ФРН: рф намагається закуповувати озброєння у Німеччині

Федеральне відомство з охорони конституції ФРН (BfV) заявило про посилення спроб росії здобути в Німеччині технології, придатні для військового застосування, повідомило у четвер, 8 січня, видання Handelsblatt з посиланням на актуальну аналітичну записку німецької спецслужби, яка є в його розпорядженні.

Як випливає з документа, збройне вторгнення в Україну призвело до зростання потреб Росії в озброєннях, а також у технологіях для виробництва зброї масового знищення. Водночас санкції Євросоюзу, запроваджені з 2022 року, “суттєво ускладнили” для РФ закупівлю таких товарів, наголошується в аналізі.

У умовах російські структури намагаються обходити експортні обмеження і набувати у Німеччині високотехнологічну продукцію, включаючи високоточні верстати , мікроелектроніку, спеціальне програмне забезпечення, вимірювальну і лабораторну техніку, і навіть окремі матеріали.

Експортний контроль та роль спецслужб
За даними BfV, щоб приховати ймовірне використання такої продукції в Росії, до подібних операцій залучаються і російські спецслужби. Це дозволяє маскувати кінцевих одержувачів та фактичне призначення постачання.

Подібні дії, зазначається у 48-сторінковому документі, посилюють ризики, пов’язані із поширенням зброї масового знищення та відповідних технологій. Йдеться не лише про готові системи, а й про доступ до техніки, матеріалів та ноу-хау, необхідних для розробки, модернізації та застосування таких озброєнь.

До цієї категорії належать і товари подвійного призначення, які можуть використовуватись як у цивільній, так і у військовій сфері, у тому числі для створення ядерної, біологічної та хімічної зброї, а також ракет, безпілотників та інших засобів доставки.

Німеччина, за оцінкою відомства, перебуває під особливо пильною увагою.

“Кількість та професійний рівень зусиль іноземних держав із закупівлі в Німеччині залишаються загалом високими і продовжують зростати”, – йдеться в аналізі.

Інтерес до ФРН пояснюється тим, що ця країна є провідною індустріальною державою та важливим науково-дослідним центром із великою кількістю високотехнологічних компаній, дослідницьких інститутів та університетів, зазначається у записці. Потенційними цілями розглядаються як великі міжнародні концерни , і середні компанії, що є лідерами у вузьких технологічних сегментах.

Для отримання необхідних технологій використовуються розгалужені “мережі закупівель”, у яких підставні чи фіктивні компанії виступають покупцями, приховуючи реального одержувача. Крім того, нерідко організуються “обхідні поставки” через посередників у країнах ЄС та третіх державах, щоб заплутати логістику та приховати кінцевий пункт призначення.

Судові справи та санкції ЄС
У аналізі наводяться і приклади. У вересні 2025 року перед земельним судом Франкфурта-на-Майні з’явився киргизько-російський підприємець, якого підозрюють в участі в міжнародній мережі закупівлі товарів військового призначення для Росії із приховуванням реальних кінцевих користувачів.

Того ж місяця земельний суд у Гамбурзі засудив одного бізнесмена до чотирьох з половиною років позбавлення волі за порушення санкцій проти Росії. За даними суду, громадянин Німеччини, який народився в Узбекистані, з листопада 2022 року по лютий 2024 року постачав до Росії електронні компоненти на суму понад 850 тис. євро, при цьому постачання та платежі здійснювалися переважно через Гонконг.

Ризики розповсюдження
Особливе занепокоєння, підкреслює відомство, викликає Росія, яка вже має в своєму розпорядженні “великий арсенал ядерної, хімічної та біологічної зброї”. За оцінкою спецслужби, Росія має найбільший у світі ядерний арсенал, включаючи тисячі боєголовок і різні засоби доставки.

Водночас відомство застерігає від концентрації уваги виключно на Росії. До держав ризику у сфері поширення зброї масового знищення належать також Китай, Іран, Пакистан і Північна Корея, які, як зазначається в аналізі, активно розвивають військові технології та вдаються до закупівлі технологій та ноу-хау за кордоном.