Рига та Таллінн підтримали ідею ЄС про прямі переговори з рф

Прем’єр-міністр Латвії Евіка Силіня та президент Естонії Алар Каріс підтримали ідею, що обговорюється серед європейських країн, про призначення спеціального посланця ЄС для відновлення діалогу з Кремлем та участі європейців у переговорах про припинення війни в Україні.

Лідери балтійських держав в інтерв’ю Euronews заявили про необхідність відновлення дипломатичних каналів із рф, щоб мати власний голос за столом переговорів, які зараз ведуть делегації України, РФ та США.

На думку Алара Каріса, європейці запізнилися із дипломатичною ініціативою, і в результаті провідну роль у можливих переговорах щодо миру в Україні зайняли США. Він зазначив, що раніше в Європі дотримувалися позиції відмови від контактів з “агресором”, тоді як тепер стурбовані відсутністю власної участі у діалозі. Каріс зазначив, що ЄС має право розраховувати на місце за столом переговорів, оскільки надає Україні всебічну підтримку.

У свою чергу Евіка Силіня наголосила на необхідності дипломатичних контактів при збереженні тиску на Москву. “Ми маємо бути за столом переговорів, тому що українці самі почали переговори. То чому європейці не повинні вести переговори?” – сказала вона в інтерв’ю Euronews на саміті урядів світу у Дубаї.

За словами латвійського прем’єра, одночасно слід продовжувати політику ізоляції Росії та санкційного впливу.

“Я думаю, що нам потрібно займатися дипломатією. Завжди потрібно розмовляти, але нам потрібно ізолювати росію і, як і раніше, застосовувати до неї санкції”, – додала вона.

Будь-які контакти з Москвою при цьому мають вестись у тісній координації з Києвом, упевнені обидва політики. Можливий посередник від ЄС має бути консенсусною фігурою, узгодженою європейцями.

За словами Силіні, можливими спецпосланцями Європи могли бути президент Франції Емманюель Макрон, канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер. Каріс зазначив, що посланцем слід обрати представника великої європейської країни, який має “авторитет у обох сторін”.

Як зазначає Euronews, заяви балтійських лідерів “відбивають стрімке зрушення у стратегічному мисленні Європи щодо Росії після того, як вона була відсторонена від прямих переговорів” за посередництва США. Медіакомпанія при цьому нагадує, що президент Естонії обіймає представницьку посаду, а уряд країни виступає проти відновлення відносин із РФ.

У середині січня видання Politico з посиланням на джерела написало про вимогу низки європейських країн до ЄС призначити переговорника, який представляв би інтереси Європи щодо врегулювання війни в Україні. За цими даними, Франція та Італія вже заручилися підтримкою в Єврокомісії та в низці інших країн ЄС. Вони вважають, що Європа зможе відстоювати свої “червоні лінії”, включаючи можливе майбутнє членство України в НАТО, лише в тому випадку, якщо Євросоюз безпосередньо буде представлений за столом переговорів.

Politico писало, що призначення переговорника стало б безпрецедентним кроком і означало б серйозне зрушення в підході Європи до серії двосторонніх контактів, які ініціює президент США Дональд Трамп – на тлі спроб домогтися припинення війни РФ проти України європейські країни прагнуть показати, що готові відігравати ключову роль у світі.

Макрон та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні спільно виступали за відкриття дипломатичних каналів із президентом РФ Володимиром Путіним, незважаючи на пробуксування переговорів, які веде Білий дім. Водночас довкола ініціативи зберігаються серйозні розбіжності. Критики вважають, що призначення переговорника з Путіним може створити враження, ніби Росія готова до сумлінних переговорів, тоді як Москва, як і раніше, вимагає від України передачі територій, які ЗС РФ так і не вдалося захопити.

У Брюсселі також обговорюється, який внесок ЄС міг би зробити можливі переговори і як не допустити, щоб президент США відсунув європейські інтереси на другий план. За словами одного з джерел Politico, є питання, які не можна обговорювати виключно із США, оскільки вони безпосередньо торкаються безпеки Європи. Він наголосив, що сигнал важливий не тільки для Москви, а й для Вашингтона.

Ідею призначення спеціального представника вперше було піднято на саміті ЄС у березні минулого року, підтвердило високопоставлене джерело в Євросоюзі. Незважаючи на широку підтримку, тоді рішення ухвалено не було, і ця тема не увійшла до підсумкової заяви. Залишається незрозумілим, кого саме має представляти такий переговорник – лише ЄС чи ширшу “коаліцію охочих”, включаючи Велику Британію та інші країни. Також не визначено його дипломатич