Україна може отримати елементи членства у ЄС достроково
У Європейському союзі обговорюють сценарій, за якого Україна може отримати елементи членства в ЄС ще до завершення всіх реформ та формального вступу до об’єднання, повідомляє Politico.
Згідно з інформацією видання, ініціатива перебуває на ранній стадії, проте у Брюсселі вже розглядають п’ять ключових кроків реалізації цього підходу. Передбачається, що Україна зможе поступово набувати прав та обов’язків членства паралельно з виконанням критеріїв вступу.
У ЄС цю концепцію неофіційно називають «зворотним розширенням», оскільки вона передбачає включення країни до інститутів союзу на початку реформаторського процесу, а не після його завершення.
При цьому в Брюсселі наголошують, що план не передбачає пом’якшення вимог до реформ. Ініціатива розглядається насамперед як політичний сигнал підтримки Україні та іншим країнам-кандидатам, чий рух гальмується війною чи внутрішніми суперечками в ЄС.
Головною перешкодою для просування ініціативи залишається позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти вступу України до ЄС. Європейські столиці обговорюють різні варіанти подолання блокування — від очікування на результати виборів в Угорщині до використання політичних механізмів тиску всередині союзу.
Крок 1: підготовка України до переговорів. ЄС уже надає Україні неформальні рекомендації щодо переговорних «кластерів» — юридичних етапів на шляху до членства, щоб Київ міг швидше просуватися в інтеграційному процесі. Блок передав українській стороні докладну інформацію щодо трьох із шести кластерів переговорів.
На неформальній зустрічі міністрів з європейських справ на Кіпрі в березні ЄС планує надати українській делегації інформацію і щодо інших кластерів, щоб робота могла розпочатися в усіх напрямках.
При цьому в Брюсселі наголошують, що послаблень у вимогах до реформ не буде. Навпаки, попри війну Україна прискорює реалізацію реформ. За словами одного з чиновників ЄС, «жодних скорочень» у реформах не передбачено.
Крок 2: запровадження «полегшеного» членства. Розглядається модель «зворотного розширення», яка передбачає раннє приєднання країни до інституцій ЄС із поступовим отриманням прав та обов’язків.
«Це буде своєрідна переоцінка процесу: ви приєднуєтеся, а потім поступово отримуєте права та обов’язки. Фактично йдеться про переосмислення самого механізму розширення з огляду на нинішню унікальну ситуацію», — пояснив один із європейських чиновників.
Водночас ідея викликає критику, зокрема, у Німеччині, де побоюються створення багаторівневого членства в ЄС. Там вважають, що країнам, які не готові до повноправного вступу, можуть бути надані обіцянки, які Брюссель не зможе виконати.
Крок 3: Угорська позиція. Одним із ключових факторів залишається опір Віктора Орбана. У ЄС очікують на результати виборів в Угорщині і паралельно шукають способи подолання блокування рішень.
За даними Politico, європейські чиновники не вірять, що Орбан змінить свою позицію щодо України незалежно від результату виборів. Проте саме їхній результат визначатиме подальшу тактику ЄС.
Крок 4: міжнародний політичний тиск. У разі перемоги Орбана на виборах до ЄС допускають використання зовнішнього політичного тиску. Зокрема розглядається можливий вплив президента США Дональд Трамп.
Видання зазначає, що у 20-пунктному мирному плані Трампа передбачено вступ України до ЄС до 2027 року. У Брюсселі розраховують, що Трамп може особисто звернутися до Будапешта з метою розблокування процесу.
Крок 5: граничні механізми ЄС. Якщо політичні домовленості не дадуть результату, ЄС обговорює застосування процедур, що обмежують право окремих країн блокувати рішення про розширення, включаючи можливість позбавлення Угорщини права голосу.
Йдеться про поновлення процедури за статтею 7 Договору ЄС проти Угорщини. Цей захід застосовується у разі загрози порушення фундаментальних цінностей союзу і є найжорсткішою політичною санкцією, оскільки передбачає зупинення прав члена ЄС, включаючи участь у ухваленні рішень щодо розширення.
У Politico зазначають, що зараз ЄС не має наміру запускати цей механізм, побоюючись, що це посилить позиції Орбана перед виборами. Проте оцінка підтримки такого кроку продовжується на випадок його переобрання.
Нагадаємо, що у грудні 2025 року повідомлялося, що у разі укладання мирної угоди та завершення війни Україна може приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року.
Президент Сербії Олександр Вучич підтвердив, що можливий вступ України до цієї дати розглядається як елемент плану завершення війни. В Україні також заявляли, що 2027 рік фігурує в одному із мирних планів США, проте це положення переглядається через заперечення окремих держав-членів ЄС.
Водночас канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що вступ України до ЄС 1 січня 2027 року є малоймовірним, оскільки країни-кандидати мають відповідати Копенгагенським критеріям, виконання яких зазвичай займає кілька років.

