Необґрунтовані бюджетні витрати Садового за передбачувано програшні судові справи
Із метою виконання судових рішень, а саме в частині оплати судових витрат, міський голова Львова розпорядився виплатити зазначені кошти з податків львів’ян за програні в судах справи протягом періоду від 24 грудня 2025 року і до 4 лютого 2026 року.
У рішенні № 205 від 13 березня 2026 року, крім судових витрат іще передбачені штрафні виплати за те, що Андрій Садовий проігнорував рішення Рівненського адміністративного суду, а також виплати за виконавчі провадження, які здебільшого настають унаслідок невиконання судових рішень. Загалом за період від 24 грудня 2025 року і до 4 лютого 2026 року адміністрація Андрія Садового безтурботно розтринькала 152 тисячі 790 гривень із казни Львівської територіальної громади.
У своїй уяві Садовий, певно, марить, що має повноваження самовільно скасовувати державні акти на право користування львівською землею на тій підставі, що він у Львові тимчасовий головний бог, цар і герой.
Скандал із ПрАТ «Конвеєр»
У лютому 2025 року в Господарський суд Львівської області надійшов позов від ПрАТ «Конвеєр» про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №1797 від 15 травня 2008 року в частині пункту 4. У цьому пункті сказано: «Вважати таким, що втратив чинність, Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований 14.07.1999 року в книзі записів 1-3 за №100».
Ще у 1999 році тогочасний мер Львова Василь Куйбіда видав для ПрАТ «Конвеєр» Державний акт на право постійного користування 31 гектаром землі у межах, які були передбачені згідно з міським планом землекористування для виробничих потреб.
Підписуючи Державний акт, Василь Куйбіда послуговувався Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок». У 2006 році цей кучмівський декрет втратив чинність, проте закон зворотної сили не має.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ПрАТ «Конвеєр», адвокат Ігор Биць наголосив, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише із вичерпних підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України.
У Господарському суді Львівської області ПрАТ «Конвеєр» справу програло. Невідомо чим мотивований суддя Мирослав Петрашко у задоволенні позову підприємства відмовив.
Натомість Західний апеляційний господарський суд постановив:
- апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Конвеєр» задовольнити;
- рішення некомпетентного судді Мирослава Петрашка скасувати і прийняти нове правове рішення;
- визнати незаконною та скасувати ухвалу адміністрації Андрія Садового №1797 від 15 травня 2008 року;
- стягнути із адміністрації Андрія Садового на користь ПрАТ «Конвеєр» судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 3 тисячі 633 гривні.
Розумна людина на цьому би й зупинилась, але це не стосується Андрія Садового з його феноменально роздутим еготизмом, про який знає і частково потерпає увесь Львів. Міський голова подався у Верховний Суд оскаржувати постанову суддівської колегії Західного апеляційного господарського суду – Наталії Кравчук, Оксани Скрипчук і Олега Матущака.
Проте не так склалось, як сподівалось. На київських пагорбах міський голова Львова отримав гіркого облизня. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив 17 лютого 2026 року відмовити Андрієві Садовому в його необґрунтованій касаційній скарзі, а постанову Західного апеляційного господарського суду визнав правочинною.
Наслідки зарозумілості Андрія Садового для бюджету Львова
На виконання зазначеної постанови Західного апеляційного господарського суду та постанови Верховного Суду у програній справі ПрАТ «Конвеєр» тепер львів’яни повинні заплатити за юридичне бракоробство адміністрації Андрія Садового загалом, а юридичного департаменту зокрема:
- 3 тисячі 28 гривень судового збору – за розгляд програної позовної заяви;
- 3 тисячі 633 гривні судового збору – за розгляд програної апеляційної скарги;
- 10 тисяч гривень – витрати на професійну правничу допомогу.
Стоп! Що означає «професійну правничу допомогу»? А в юридичному департаменті адміністрації Андрія Садового хіба працевлаштовані аматори, а не професіонали? Хіба львів’яни не оплачують увесь численний юридичний департамент, де лише одна директорка департаменту Гелена Пайонкевич за 2024 рік отримала із податків львів’ян 1 мільйон 148 тисяч 799 гривень? Якщо Пайонкевич витрачає додаткові бюджетні 10 тисяч гривень на сторонню професійну правничу допомогу (цікаво, хто ж був тим правником?), то чи можна вважати чиновницю-мільйонерку відповідною директоркою для юридичної структури у міській владі Львова?
Навіщо містові такий юридичні департамент, якщо додатково потрібно наймати сторонніх професіоналів і все одно програти завідомо невиграшну судову справу? Може бути два умовиводи:
- або зазначені 10 тисяч гривень є зумисним нецільовим використанням бюджетних коштів;
- або Гелена Пайонкевич непридатна для посади директорки юридичного департаменту.
Будемо сподіватись, що Наталія Шелестак, очільниця комісії фінансів і планування бюджету Львова, пояснить принцип і доцільність скерування бюджетних коштів для адміністрації Андрія Садового та їх подальшого розтринькування у передбачувано програшних судових справах.
Логічно вбачається, що за програні судові справи, окрім того й недоречні для інтересів Львівської територіальної громади (наприклад, ПрАТ «Конвеєр»), працівники юридичного департаменту повинні бути позбавлені: а) будь-яких премій упродовж фінансового року; б) судові витрати виплатити зі своїх високих зарплат за низький службовий професіоналізм.
Джерело: Leopolis.news, Ярослав ЛЕВКІВ
