“Газпром” і “Роснефть” причетні до депортації дітей – звіт

Єльська гуманітарна дослідницька лабораторія (Yale Humanitarian Research Lab, HRL) оприлюднила звіт, у якому вперше системно пов’язує російські державні компанії “Газпром” та “Роснефть” із масштабною депортацією українських дітей і програмами їхнього примусового “перевиховання” і мілітаризації після початку повномасштабної агресії Росії проти України.

Дослідники дійшли висновку, що за період із 2022 по 2025 рік структури цих російських компаній та їхні профспілкові організації сприяли вивезенню щонайменше 2158 дітей із окупованих територій України, пише DW.

У звіті зазначено, що дітей направляли до щонайменше шести таборів у Росії та в окупованому Криму. Серед них є “ДОК Сигнал” та “Кубанская Нива” у Краснодарському краї, кримські “Арт-Квест” і “ДОЛ им. А.В. Казакевича”, дитячий оздоровчий табір “Прометей” у Свердловській області, а також табір “Спутник” у Ростовській області.

Частина цих закладів перебуває у власності дочірніх підприємств “Газпрому”, інші – фінансувалися або обслуговувалися підконтрольними профспілками та організаціями, афілійованими з російськими підприємствами. Деякі табори відкрито декларують проросійську ідеологію та пропонують програми, які міжнародні експерти розглядають як інструменти індоктринації. У ряді таких закладів зафіксовано практики, спрямовані на мілітаризацію дітей.

Єльські дослідники наголошують, що понад 1070 дітей отримали спеціальні путівки від структур “Газпрому” на перебування у таких таборах у 2022-2023 роках. Окремі програми організовувалися профспілкою “Роснефти”, яка направляла дітей до таборів “Кубанская Нива”, “Арт-Квест” та дитячого оздоровчого центру імені Казакевича.

У звіті також наведено докладний перелік юридичних осіб і керівників, пов’язаних із роботою таборів, транспортуванням дітей та організацією їхнього “перевиховання”. HRL ідентифікувала десятки компаній та посадовців, зокрема представників дочірніх підприємств “Газпрому”, профспілкових структур, керівників таборів і афілійованих організацій. У документі вказані їхні імена, податкові ідентифікаційні номери та інформація про те, чи перебувають ці особи під санкціями. Деякі з них уже внесені до санкційних списків США або ЄС, однак значна частина – близько 80 відсотків – попри безпосередню участь у перевезенні або “патріотичному вихованні” українських дітей, досі не перебувають під санкціями. Автори звіту підкреслюють, що цей перелік не є вичерпним, але демонструє масштаб і глибину залучення різнорівневих структур до російської депортаційної системи.

Звіт також звертає увагу на те, що тимчасове послаблення американських санкцій проти російського нафтогазового сектору у 2026 році фактично дозволило компаніям, причетним до воєнних злочинів, збільшити прибутки. За оцінками HRL, щомісяця російська нафтогазова галузь отримує мільярди доларів, значна частина яких надходить безпосередньо “Газпрому” та “Роснефти”.

Окрема частина звіту присвячена політичним наслідкам. У документі наголошується, що “Газпром” та “Роснефть”, разом зі своїми дочірніми компаніями та профспілками, “навмисно та цілеспрямовано” брали участь у логістиці, фінансуванні й координації програм, які забезпечували так зване “патріотичне перевиховання” українських дітей. Значна частина цих таборів розташована на окупованих територіях України та контролюється відповідними структурами російських компаній.