Європарламент вимагає припинити тиск на Тимошенко

Про це пише РБК-Україна з посиланням на затверджений проєкт щорічного звіту Комітету у закордонних справах Європарламенту щодо України, де містяться відповідні положення.

У документі європейські депутати зазначили, що дотримання правових процедур та відмова від тиску на опонентів є важливими для збереження демократичних стандартів і довіри суспільства.

Це рішення продовжило серію заяв європейських інституцій щодо процесу навколо лідерки “Батьківщини”.

Зокрема, доповідач Європарламенту по Україні Міхаель Галер раніше вказував на ознаки упередженості у провадженні та зазначав, що обмеження міжнародної діяльності політика перешкоджають реалізації парламентської дипломатії та співпраці з партнерами.

Зі схожою позицією виступили і в Парламентській асамблеї Ради Європи. Делегати країн-членів ПАРЄ у спільній декларації закликали забезпечити прозорість судового процесу та дотримання правових норм.

У ПАРЄ також висловили занепокоєння інформацією про можливий монтаж аудіозаписів, які використовуються у справі Тимошенко як докази.

Окрім цього, європейські делегати наголосили на необхідності суворого дотримання принципу змагальності сторін та врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) під час судового розгляду.

У січні 2026 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали розслідування щодо можливої пропозиції неправомірної вигоди народним депутатам з інших фракцій для забезпечення голосування у Верховній Раді.

16 січня Вищий антикорупційний суд заборонив Тимошенко виїжджати з Київської області без згоди НАБУ та зобов’язав здати закордонні паспорти, а заставу було встановлено у розмірі 33 мільйонів гривень.Тимошенко заперечила звинувачення та заявила, що вони є політичним переслідуванням.

26 січня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково змінила запобіжний захід Тимошенко. Суд дозволив лідерці партії «Батьківщина» вільно пересуватися Україною та спілкуватися з членами парламенту. Під час судового засідання Юлія Тимошенко оприлюднила звіт про експертний аналіз, проведений міжнародною платформою цифрової медіааналітики PrismVote Analytics 2025. Експерти проаналізували записи, надані правоохоронними органами, та дійшли висновку, що вони не є автентичними. Юлія Тимошенко стверджує, що аудіозаписи НАБУ, представлені в її справі, є результатом монтажу та постпродакшну. Висновки незалежного експертного аналізу вказують на сліди втручання третіх осіб в аудіодоріжки.

4 лютого 2026 року Юлія Тимошенко подала скаргу до Вищої ради правосуддя на суддю Вищого антикорупційного суду України Віталія Дубаса за політично мотивовані рішення проти неї.

26 лютого 2026 року Національне антикорупційне бюро України виконало рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та повернуло Юлії Тимошенко кошти, вилучені під час обшуку.

15 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд України дозволив Тимошенко виїхати за кордон для участі в міжнародному заході в Хорватії.

21 квітня 2026 року Тимошенко заявила, що НАБУ проводило перевірку щодо неї з використанням російського програмного забезпечення, що прямо заборонено указом Президента України.

22 квітня 2026 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила письмову декларацію, в якій висловила підтримку Юлії Тимошенко у справі НАБУ. Держави-члени ПАРЄ висловили стурбованість порушеннями правових процедур під час розслідування проти Тимошенко, зазначивши, зокрема, що обшуки в офісі партії «Батьківщина» були проведені без судового ордера, а аудіозаписи, оприлюднені НАБУ, були відредаговані. ПАРЄ закликала надати адвокатам Тимошенко доступ до оригінального аудіофайлу та можливість провести його незалежну експертизу.

7 травня 2026 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення повернути закордонні паспорти голові партії Батьківщина Юлії Тимошенко.