Оцінка європейських спецслужб: російська економіка на межі краху

Економіка Росії опинилася у “вибухонебезпечному стані” через переведення країни на воєнні рейки, пише у четвер, 18 червня, газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) з посиланням на висновок авторів нової доповіді з кіл європейських спецслужб.

За оцінкою експертів, “економічний шок – наприклад, масштабний санкційний пакет проти банків або стійке падіння нафтових цін” – може стати останньою краплею та зіграти роль спускового гачка.

В доповіді йдеться, що особливу вразливість демонструє банківський сектор РФ через те, що баланси банків “штучно роздуто”. Щоб залучити інвесторів в умовах високих ставок – ключова ставка, як і раніше, становить 14,5 відсотка, – банки знизили пороги допустимих ризиків.

“Масова видача” іпотечних кредитів, що субсидуються державою, спровокувала зростання цін на нерухомість – з ризиком формування “бульбашки” і хвилі дефолтів. Додатковим тягарем для банків стала практика перекладання на них боргів із державно-приватних партнерств у російських регіонах. У підсумку банки змушені “зазнавати збитків від малорентабельних проєктів і покривати труднощі з погашенням боргів регіонів”.

До цього додаються “приховані борги” – пільгові кредити, які банки видали “під тиском Кремля” оборонним підприємствам із “колосальними фінансовими потребами”. У вересні 2025 року “сигнали про слабкість банківського сектора” почастішали настільки, що російська влада почала побоюватися, що протягом найближчих 12 місяців може настати банківська криза, “попри зусилля Центробанку утримати ситуацію під контролем”.

В доповіді констатується, що Росія, як і раніше, зберігає “видимість динамічної економіки”, хоча це вже не відповідає “реальності” – уряд і сам офіційно визнає щонайменше два роки стагнації: прогноз зростання на поточний рік знижено до 0,4 відсотка. Економісти Кільського інституту світової економіки та стокгольмського Інституту перехідних економік (Institute of Transition Economics) вважають і цей орієнтир “надмірно оптимістичним”.

Нова доповідь європейських спецслужб не закликає жорсткіше застосовувати санкції чи запроваджувати спеціальний митний збір на імпорт із Росії до ЄС на користь України. Але він дає політикам аргументи на користь того, чому цей момент сприятливий для дій – чи то для санкцій, чи принаймні впевненішої позиції щодо президента РФ Володимира Путіна, зазначає FAZ.

У цьому сенсі, пише далі FAZ, доповідь має вигляд політичного інструментарію. Вона доповнює перелік труднощів, про які вже відомо і які обговорюються навіть у Росії, похмурими сценаріями, але не підкріплює їх власними розрахунками.

У документі йдеться про те, що кредитний портфель банків погіршується через труднощі підприємців із погашенням боргів, а уповільнення економіки може прискорити хвилю банкрутств. Держава, за словами експертів, підтримує лише оборонний сектор, при цьому цивільні підприємства залишаються віч-на-віч із проблемами рефінансування.

Згідно з доповіддю, Центробанк вважає 10 відсотків корпоративних кредитів проблемними – і наголошує, що це значно більше, ніж у 2024 році. Проте сам регулятор ще навесні минулого року припускав частку в 11,5 відсотка. Російські аналітики теж зафіксували різке зростання, але частково пояснили його зміною методології та розцінили показник скоріше як попереджувальний сигнал, ніж як ознаку катастрофи.

Центробанк під тиском
Ще разючішою є ситуація з проблемними споживчими кредитами. В доповіді стверджується, що Центробанк РФ визнає частку таких позик на рівні шести відсотків і звинувачує регулятора в тому, що той, “можливо, недооцінює реальність”. Насправді ж сам Центробанк у квітні оцінював частку “проблемних” споживчих кредитів у 13,1 відсотка.

Центральному банку Росії, пишуть автори доповіді, стає дедалі важче згладжувати економічні наслідки війни проти України, а тиск на нього наростає. Глава регулятора Ельвіра Набіулліна з початку червня – офіційно через хворобу – пропустила кілька публічних заходів, зокрема Петербурзький економічний форум та відеоконференцію президента РФ Володимира Путіна з урядом минулого тижня. На цій нараді Путін закликав знизити ключову ставку. “Інфляція знижується, – заявив він. – Скільки там? Трохи більше п’яти відсотків. Думаю, ми маємо право розраховувати на зниження ключової ставки.”

Цей демарш Путіна був так само незвичним, як і реакція Центробанку: один із заступників Набіулліної вказав, що інфляційний тиск залишається високим, а простір для зниження ставок – мінімальним, зокрема з урахуванням того, що держвидатки не скорочуються, а залишаються на високому рівні. Це, зазначає FAZ, ще м’яко сказано: російський парламент щойно в прискореному режимі ухвалив законопроєкт, що дозволяє міністерству фінансів нарощувати борг понад передбачений бюджетом без схвалення законодавців.

Усе це відбувається на тлі того, що війна обходиться Росії дедалі дорожче – за урядовими оцінками на лютий, лише цього року принаймні на 24 мільярди євро більше, ніж було заплановано.

Новий закон містить у собі ризик стати каталізатором боргового навантаження, що підриває бюджетну дисципліну і знижує прозорість. Саме тому з особливим інтересом очікується засідання керівництва російського Центробанку 19 червня – і не лише тому, що відкритим залишається питання особистої участі Набіулліної. Після того, як Путін висловився за зниження ставки, постало питання про те, наскільки незалежним ще залишається сам Центробанк, зазначає FAZ.